Це мій перший запис в першому щоденнику, тому треба написати щось розумне! (та,я,прямо, інтелектуал, блін)
А якщо серйозно,то день сьогодні лаймовий, у всіх сенсах. А почалося все з великих ранкових лінощів, я ж типу бігаю ранками, але сьогодні, я уникум, мало того що проспала, ще й не бігала, авийшла посиділа на лавочці,подихала повітрям. Ну,нафіга було спускатися,якщо пробіжки не було? Далі ще краще, чіпсів,тортику купила і нажерлася) “До бісу дієту, буду товстою,але щасливою” – такий девіз сьогоднішнього дня. На цьому лайно не закінчилося , Катя мене ігнорує. Я звичайно винна,як завжди,бляха, щось начудю(( Я розумію,що я її дістала по саме годі, але ж друзі на те і треба,щоб приймати тебе таким, який ти є.(нє,я розумію,що зникати без причини не камельфо, але мені треба побути одній часом,без друзів,родичів, на самоті!!!) Та я прям свята наївність. А може просто, це не дружба, а що ж тоді? Я не знаю, і тепер парюсь через це.(скоро в пароварку перетворюсь)
Хоча проблеми між нами давненько почались, я стала ловити себе на тому,що нам часом немає про що говорити(оце незручне,затягнуте мовчання) Ясне діло,коли люди живуть у різних містах, і бачаться 3 рази на рік, вони можуть дещо віддалитися один від одного(геть трішечки), але ж не на стільки!!! Хєр його знає!
Я зараз починаю нову сторінку, переїжджаю у нове місто, і у мене велике бажання людей із старого життя викреслити, залишити у минулому(геть, існування в спогадах!!!), але її я би хотіла забрати з собою у сьогодення. Бляяяяя,і що робити?Я так заплуталася, що незнаю,де вихід, хоча,нє знаю: там де і вхід!
Окей, до наступного запису! Може,щось прийде в голову, я ж, все-таки , генератор ідей!)))