“Рушив поїзд в далеку дорогу, Сколихнувся вагон і помчав… Я в останній вже раз подивився На те все, що так вірно кохав…” В.Сосюра Ці рядки стали певним епіграфом сьогоднішнього запису, адже саме цього дня,я їду до Острога. Ще вчора,я була вбивчо спокійна, а зараз… зараз мене злегка тіпає у мандражі. Мабуть,так і повинно бути,коли починається […]

Завтра їду до О. Як не дивно,  я нічого не відчуваю: немає ні отого паралітичного страху,що був перед К , ні шаленної радості. Мене накрила лише хвиля полегшення: я нарешті абсолютно чітко усвідомила,що мене ніхто (окрім родини) не тримає в цьому місті:  ні близьких друзів, навіть добрих знайомих і то немає. Тож, бувай місто самотності! […]

Ніяк не можу зрозуміти себе: то я весела, то сумна, а інколи взагалі сповнена байдужості до всього. Хотіла я чхати на світ,на людей і на себе. 

… дощ зараз був  би дуже доречним …

Все-таки минуле мене ще не зовсім відпустило.(п*здєц) Побачила фотографії своїх колишніх однокласників, і з*явилася якась заздрість і неприємне відчуття: “Я теж могла б там бути”.(нах воно мені треба?) Проте я чітко розумію,що в тій компанії близьких мені людей немає і я відчувала б себе некомфортно,  було б нудно і я весь час поглядувала на годинник […]

Мене,знову,тягне на філософію(о,бля!шо опять?!) Просто раптово подумала,що я дівчинка без минулого (я його закреслила,знищила,забула,стерла, розбила, короче залишила в минулому(там йому і місце! ), але майбутнє, оте світле майбутнє ще не настало(жди,жди,може дочекаєшся). От і живу сірими буднями: комп*ютер,інтернет,контакт,якась книжечка,ранкові пробіжки,рідкі виходи в соціум. У моєму сьогоденні не так багато людей,вірніше зовсім мало: тільки мама і […]

Так, я от думаю сходити в бібліотеку, може знайду,що почитати. А то комп*ютер – гвалтує очі, інакше назвати не можу. Мені хочеться прочитати книжку Марії Матіос “Життя коротке”,але ні в інтеренеті,ні в книгарнях її немає.(от брешуть,падлюки,коли кажуть, що в неті є все)  і де мені знайти цей твір??????

Сьогодні мені прямо-таки щастить в плані покупок.(нє,щоб у любові наприклад!) Але стан моєї душі залишається критичним. З подругою не поговорили,не помирилися. А я тепер думаю, може і не треба? Рвучи зв*язок з минулим,треба розрубувати всі вузли, щоби нічого не тримало. Щось типу,якщо вже йдеш,то йди і не озирайся. А з іншого боку вона ж мій […]

Це мій перший запис в першому щоденнику, тому треба написати щось розумне! (та,я,прямо, інтелектуал, блін) А якщо серйозно,то день сьогодні лаймовий, у всіх сенсах. А почалося все з великих ранкових лінощів, я ж типу бігаю ранками, але сьогодні, я уникум, мало того що проспала, ще й не бігала, авийшла посиділа на лавочці,подихала повітрям. Ну,нафіга було […]