Дуже давно нічого тут не писала… Не було часу,хоча не так: Не було потреби. попередні місяці я,навіть,і не згадувала про те,що в мене є електронний щоденник,бо все було так…добре?…та,ні , просто я була веселою,заклопотаною …а зараз, мене схопила осіння депресія, відчуваю себе дуже самотньою…і нікому не потрібною…
хоча я знаю,що це не так. У мене є Таня,Мар*яшка і Олька. це бомбезні люди. правда,я таких раніше не зустрічала. От Танюша, вона грубувата трошки з вигляду, а насправді вона дуже мила…то не грубість, то чесність… за це її варто поважати… вона лінива срака,хоча це поняття об*єднує нас всіх… а познайомились ми з нею, як не смішно,біля ….. туалету. так-так,біля туалету. це , мабуть,найромантичніше місце у моєму гуртожитку) .
Мар*яшка – дуже добра,але не можна сказати,що вона прогинається під інших людей,та й пластилином її не назвеш. Просто добрячка,ніжна діівчинка з гарними очима і заразним сміхом)ех,вона просто неймовірна…
До того ж Таня і Мар*яна бомбезні чувачки, з якими класно бухати. Окрім,підтримки і любові, у них є така риса,як розуміння. Дівчата не засуджують,щоб я не зробила чи сказала.)
Олька – це взагалі окрема тема,тому шо такої доброї і милої людини я ще не зустрічала. Вона така наївна дитина. Мені це нереально подобається. І я в якійсь мірі,їй заздрю,бо я вже втратила цю дитячу безпосередність, і ті рожеві окуляри… Оля, завжди весела. Я не знаю,але вона поруч і мені добре. Мабуть,це єдина людина,яка може мене заспокоїти просто своєю присутністю.
Таня,Мар*яна і Оля – це єдині люди,які мене не дратують і я не хочу їх вбити. так швидко встигла їх полюбити…
Блін,мені з ними реально пощастило)
ще у нас є Ромашка. Іноді,він мене конкретно бісить,навіть дуже, придушила б скотину. Але він класний,позитивний такий, завжди мене підколює…і його я теж люблю.завжди хотіла старшого брата)
я сідала все це писати з таким поганим настроєм…а зараз я розумію,що мені невимовно пощастило)блін,які ви круті,мої любі