28.06.2013

Найважливіше, що є у моєму житті це Саша. І зараз, коли я маю радіти від повернення додому – відчуваю гіркоту від того, що я не з ним. Я готова провести кожну хвилину свого життя поряд, мені його весь час мало…просто сидіти поруч і слухати як він дихає, лається з комп’ютером, грається в ідіотські іграшки. Так його кохаю.

Думаю про нього і одразу чую його запах, голос. Мій розум малює в голові картину як Саша проводить рукою по мені, обіймає…

Дідько, я вже сумую.. так сумую як ще ніколи і ні за ким .. два місяці!!!!!!!! Я не хочу літа,я не хочу канікул … без нього…

Людині потрібна людина… мені потрібна моя людина, мій Саша…..

 

Posted in true stories

Comments are closed.