прочитала останні записи- мда..яка я мілаха,аж нудить від самої себе.
от не розумію, як в одній людині може бути така огида до няшно-мілашності і, власне няшно-мілашність???!!! концептуальне запитання,врховуючи,що мене кидає з однієї крайнощі в іншу. і навіть, не знаю,що гірше: оця няшність чи скептицизм на пару з ірочністю та агресією? ну мені, мабуть, ближче друге..але з етико-моральної точки зору,вибір явно не кращий. та й наявність хлопця не додає брутальності моєму настрою..
до чого я це все веду??? питання досить логічне,але потроху перекочовує в розділ риторичних (в самому прямому значенні цього слова).
не знаю для чого я почала все те писати,адже насправді мене то навіть не турбує…
що мені зараз робити і куди себе подіти? от оце справді концептуальне питання. з Мар’яшкою щось недобре сталося вона не їде на фести. Яринюк в якійсь дупі,тобто в Києві..
і що тепер?! їхати саменькій??? не горю бажанням….
залишитись у Саші – ні! сто відсотків – ні!!!
його мама зведе мене з розуму..я не настільки готова до серйозних відносин . хоча не так. я готова до серйозних відносин з Сашою,але не з його батьками..чесно кажучи,я взагалі не готова до будь-яких відносин з його батьками…
перечитала отой потік свідомості – змахує на легку істерику …
мда…й що його з собою зробити?
вічно зі мною якась халепа трапиться…